Хто ж стріляв у Садового? 

Автор: Наталя Улинець. Джерело: Cтрайк

«При такій сумній піар-картині завжди є вихід, – пише Улинець. – Штучно підняти значення своєї політичної фігури, привернути увагу всіх!

Як? А просто! Гаратнути по своєму пустому будинку. Нагнути місцеву міліцію до правильних коментарів і показати сусідку- пані в шубі із переляканими очима…».

Далі: тут

Ілюстрація: vikna.if.ua

Камери спостереження  зафіксували постріл гранатомета по будинку мера Львова 

Джерело: zaxid.net

Зовнішні камери спостереження зафіксували момент обстрілу приватного будинку міського голови Львова Андрія Садового. Нагадаємо, що у п’ятницю, 26 грудня, близько 20:45 на вул. Стрілецькій у Львові з гранатомета обстріляли будинок родини Садових. Господарів у цей момент не було в будинку, тож ніхто не постраждав.

Далі: тут

У Львові вдруге обстріляли  будинок міського голови Андрія Садового (оновлено)

Джерела: Львівська газета , zaxid.net, ZIK

26 грудня, близько 20.45, пролунав вибух у будинку мера Львова. За словами очевидців, стріляли з РПГ (ручної протитанкової гранати). На той момент, на щастя,  удома нікого не було.  На місці події працюють еменесники і правоохоронці.

Це вже другий за півроку напад на помешкання міського голови Львова. Нагадаємо, що наприкінці липня будинок родини Садових обстріляли з гранатомету. Той напад також стався в ніч з п’ятниці на суботу, коли Садових не було вдома. Цей злочин досі не розкритий, хоча і президент Порошенко, і голова СБУ Наливайченко заявляли, що беруть під особистий контроль розслідування цього замаху.

 «Це вже переходить межі здорового глузду!, – емоційно прокоментував zaxid.net новий напад на його будинок Андрій Садовий. – Але якщо не розкритий попередній замах, то цього варто було очікувати».

Інформацію про інцидент IA ZIK підтвердила речник міліції Львівщини Світлана Добровольська.

«Є така інформація. Близько 20.45 в міліцію надійшло повідомлення про те, що невідомі особи стріляли в будинок мера міста Андрія Садового. Пошкоджено стіну будинку. На місце події вже виїхали працівники міліції. За попередньою інформацією, стріляли з гранатомета», – повідомила Добровольська.

Як стало відомо, в наслідок події ніхто не постраждав. За словами Добровольської, справу розслідуватиме СБУ.

Ілюстрація: army.lv

Ілюзія  порозуміння

Ілюзії, зрозуміло, бувають різними.  Є тихі та інтимні, з якими людина може цілком  безхмарно прожити увесь вік, так і не зазнавши відчаю розчарування. Є агресивні, – вони штовхають на вулиці та майдани, ворохоблячи загальний спокій, опановуючи натовп, провокуючи його на божевільні з точки зору здорового глузду вчинки.

Ілюзії, знано, мають свої причини і джерела. У першому випадку, – вони плід особистісного невдоволення від невпорядкованості повсякденного трибу, від штучних перепон для самореалізації, від бажання змінити щось у нуднуватій патоці буднів. Другий випадок, зазвичай, є вислідом маніпуляції, стороннього впливу на людські інстинкти, інструментом реалізації не надто шляхетної мети.

Природно, кожна команда, якій таланить осідлати владні важелі, прагне, насамперед, особистого спокою і комфорту. Його легко досягнути, створивши ілюзію всезагального миру та порозуміння на підпорядкованому терені. Чому обов'язково ілюзію? Бо тотальний спокій і лад можливі лише на Личакові і схожих місцях, суспільство ж, якщо воно здорове і динамічне, сповнене протиріччями, діаметрально протилежними інтересами, зрештою, емоціями і переживаннями.

Нові парламентарі хочуть видати за креатив свій «європейський шарм» у підходах до управління країною. Ще поза нардепівськими фотелями вони мали досвід співпраці з європейським структурами, отримували звідти немало коштів. Не варто применшувати й їхніх заслуг – на ці гроші вони підтримувати корисні ініціативи, працювали над проектами реформ, як от Ганна Гопко. Інша річ, що ці розробки витримали лише випробування... папером. Хоча до нового статусусвоїх авторів сприймалися загалом якщо не вельми позитивно, то, принаймні, з розумінням того, що бодай хтось переймається перспективою України. Певна атракція, натяки на інтелектуальну потугу, вміння переконувати у здійсненні ілюзій, відсутність остраху перед ламаннями стандартів, – ось що, на мою думку, зіграло на руку, зокрема команді Андрія Садового. Саме інструмент «ілюзії порозуміння» дозволяв і дозволяє йому роками нишком провертати особисті оборудки, постійно апелюючи до «загального добра». Саме оця ілюзія живить легковірних львів’ян кожного разу, коли їхній мер розпочинає чергову свою аферу.

Якщо реформатори із «Самопомочі», особливо ті з них, хто ускочив у її потяг, бажаючи отримати депутатський мандат, візьмуть на озброєння звичну практику свого партійного боса, то весь їхній колишній імідж, всі їхні досьогоднішні набутки підуть з димом. Бо, як з'ясовується зовсім хутко, вони направду були ілюзіями.

Я не буду повертатися до заяложених тез про трансформацію особистостей під упливом владних повноважень. Я хочу говорити про ціну, яку платить ераїна за технологічні вправи «нових», про те, що нас чекає, коли ілюзія порозуміння розвіється з димом.

Реальних проблем не вирішиш за допомогою ілюзій. Лише притлумиш, загнавши у далекий куток. Тоді варто очікувати, що колись вони вилізуть найнепристойнішим чином.

Ігор Гулик, Ілюстрація: yavzone.ru