Человек слова

За рюмкой дешевого коньяка в харьковском пабе популярный писатель размышляет о новых украинских героях 

Автор: Єкатеріна Сєргацкова. Джерело: Новое время

Ему 40 лет, 20 из них он занимается писательским трудом, а последние пять лет его называют одним из самых ярких современных украинских литераторов.

Иногда — самым.

Эта его яркость трансформируется в популярность: тиражи украинских изданий произведений Жадана в мало читающей Украине давно перевалили за солидные 100 тыс. экземпляров.

К тому же его книги переведены на 15 языков.

Далі: тут

Ілюстрація: Новое время

Різдвяні історії

Автор: Сергій Жадан. Джерело:  ТСН

Доки країна живе своїм повсякденним життям, переймаючись передсвятковими клопотами, доки в містах щовечора запалюються вогні й публіка заповнює теплі кав'ярні та кінотеатри, зовсім поруч іде війна, і вони – ті, хто на цій війні опинився – проживають свої історії, опиняються в них, запам'ятовують, так чи інакше витворюючи якусь єдину історію, яку поки що важко зрозуміти, важко осмислити. Важко, але потрібно.
Далі: тут

Ілюстрація: Тетяна Давиденко

НПВ 

Ілюстрація: life.pravda.com.ua

Автор: Сергій Жадан. Джерело: ТСН

Ось багато хто до останнього сумнівався в уряді. Мовляв, втрачені шанси, змарнований час, жодних реформ, жодної люстрації, якесь дивне нове міністерство. Всі сумнівалися. Лише не я. Я вірив. Єдине – не знав, із чого почнуть: зі структуризації основ національного інформаційного простору (себто, з цензури), чи все таки з формування та оприлюднення концепції патріотичного виховання молоді (себто, з пропаганди). Виявилось, одне іншому не заважає, і приємне можна суміщати з корисним
Далі: тут

Грудень

Ілюстрація: ТСН

Автор: Сергій Жадан. Джерело: ТСН

Найгірше, звісно, в грудні. В січні теж нічого доброго чекати не слід, але грудень – він особливий. Він опускає тебе на землю й налаштовує на найгірше. В грудні гостро й виразно розумієш – ближчим часом краще взагалі ні на що не розраховувати. Ближчим часом так все й лишиться – пізні ранки, ранні сутінки, промерзлі приміщення театрів та бібліотек (ну, це якщо ти ходиш до бібліотек із театрами), брудні сходи в під'їздах , протяг у вікнах, протяг у серці. А головне – жодного натяку на сонце, жодного проміння, жодної прозорості й яскравості.
Далі: тут