Цю дилему сформулював не я, а новий політтехнолог Зеленського Михайло Подоляк, який виринув зовсім недавно, а останнім часом, коли фактично країна залишилася «без руля» (бо «корона», якщо вірити офіційним каналам, скосила всю верхівку), намагається максимально опублічити власну персону. Власне, він є автором доволі сумнівного висновку, озвученого в інтерв'ю «Українській правді»: «Зеленський — більше, ніж відосік. Він президент країни».
І проблема,
можливо, не стільки у технологіях, як у тому, що Зе!
влада нарешті упритул підійшла до межі, за якою бовваніє перспектива
викриття її несправжності.
Зрештою,
що робити персонажеві, який сном і духом не чув (і, видається,
не хоче чути!) про те, що особі з його статусом надані
не тільки права, але й певні повноваження й обов'язки.
Як називати людину, яка наламала стільки «конституційних дров», —
«відосіком» чи гарантом Конституції? Який же це, з дозволу
сказати, «гарант», коли вже під час інавгураційної промови Зе!
по-волюнтаристськи, через завищені амбіції, а, може, й через нашіптування
схожих «політтехнологів», розігнав некомфортну для нього Верховну Раду? І,
мабуть, для того, аби ні у кого не залишалося сумнівів
у серйозності і рішучості його намірів, вже не раз
і не двічі зневажав і топтав Основний Закон держави? Про інші
закони навіть і не доводиться говорити, — тут Зеленський —
справжній рецидивіст. Призначення люстрованих чиновників часів Януковича,
цинічний нігілізм у трактуванні «народовладдя», безпробудне невігластво
у питаннях розподілу і балансу гілок влади. Специфічне розуміння ролі
і ваги Конституційного суду, вказівки міністрам (навіть Подоляк зізнається
у таких «грішках»)… Перелік можна продовжувати до безконечності, і від
цього лише міцнітиме переконання, що насправді в Україні немає влади.
Є ілюзія, фата моргана, віртуальність, «відосік».
Той же
Подоляк змушений визнавати, що «у нас менеджерами часто стають люди,
які не відповідають посадам». Але хто бере цих людей? Такі ж
некомпетентні, нефахові, зате з апломбом істини в останній інстанції
«нові обличчя». Це вже не «відосік», це катастрофічна
статистика. Недавно видання «Тексти» проаналізувало діяльність сотні державних
підприємств, у яких Зе! влада змінила керівників. Йдеться про
«Енергоатом», «Енергоринок», «Аграрний фонд», тобто не про якісь там
дрібні бізнеси, а про монстрів, що живили бюджет країни податками.
Так ось, лише за умовний рік правління вчорашнього коміка і його
«кварталу» сотня державних підприємств пішла у мінус на 10 мільярдів гривень.
Або ж
історія з витратами так званого «ковідного фонду». Цифри, зауважте, взято
не зі стелі, а з офіційного звіту міністерства фінансів.
Отже, — на «велике будівництво доріг» під час пандемії коронавірусу
вбухали у 500 разів більше коштів, ніж на придбання апаратів ШВЛ
(20,2 млрд грн проти мізерних 42 мільйонів!). Про інші «витівки»
горе-управлінців, а, по суті, крадіїв та корупціонерів, говорити
не доводиться. Зрештою, вони й самі змушені констатувати фактичний
колапс у подоланні «чуми-2020», ледь не щоденно коментуючи статистику
захворюваності і реальну неготовність медицини до спротиву епідемії.
Що на це
президент, його Офіс, його радники? Той же Подоляк: «Я хочу, щоб під
Володимира Олександровича була створена природним шляхом мережа блогерів…».
Так
у нас «відосік» чи президент?
Фото: Деловая столица
