Зона Кобзона

Автор: Юрій Андрухович. Джерело: ТСН

Межа, про яку в ньому йдеться, – це в сенсі фізичному західний кордон України, а в метафізичному – лінія, що відокремлює пострадянське від нерадянського. Тепер цитата: "Не рейки, точніше не їхня нарощена ширина, засвідчують реальну неперерваність імперського існування, а, скажімо, інша музика й інша масова культура загалом. Саме вона, Межа, відокремлює терени, де захоплено слухають російську попсу, від тих, де її зневажають. Це просто фантастично – лише два-три кілометри на захід і виявляється, що ніхто тут навіть не чув ані про Філіпа, ані про Аллу, ані тим більше про Йосифа Кобзона...»
Далі: тут

Ілюстрація: timer.od.ua

И даже платье на ней, по-моему, все то же самое

Автор: Аркадій Бабченко. Джерело: Fb

Вся страна провалилась во временнОе пятно. Где-то в девяносто первом году мы все-таки пересекли горизонт событий и так и зависли с застывшей ложкой над миской оливье и с Аллегровой и Крутым на телеэкране.

Пятнадцать лет один и тот же президент, двадцать пять лет одни и те же песни, пятдесят лет одни и те же враги - у них же даже враги не изменились, буквально ведь не изменились, пофамильно - Буковский, Джамилев да "Голос Америки" с БиБиСевой - и сто лет один и тот же совок.

Далі: тут

Ілюстрація: dni.ru

Убожество поколения «Иронии  судьбы», или Кто вытащит Украину из кризиса 

Автор: Геннадій Охрімчук. Джерело: Хвиля

Фильм «Ирония судьбы» в новогоднем телеэфире, на самом деле, это индикатор того, что мало что изменилось. Просмотр «Иронии судьбы» — это симптом мировоззренческого кризиса, о котором писал Юрий Романенко.

Фильм невероятно популярен на постсоветском пространстве (и Украина здесь не исключение) на протяжении уже сорока лет. И этой популярности есть демографическое социальное и психологическое объяснение. Для этого достаточно охарактеризовать в своей массе поколения людей, которые сейчас проживают, и, так или иначе, влияют на общественно-политические и экономические процессы в Украине.

Далі: тут

Ілюстрація: кадр з фільму