Показ дописів із міткою Верховна Рада. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Верховна Рада. Показати всі дописи

вівторок, 30 грудня 2014 р.

Юрій Бойко під "шафе" (відео) 


Головний «опозиціонер» виступав з парламентської трибуни пяним 


Ілюстрація: vidomosti-ua.com
















неділя, 28 грудня 2014 р.

Порошенко прийшов у Раду


Джерело: Lb
"Хто сміється - прошу на вихід з фракції. Не подобається президент - ви вільні. Ми демократична фракція і ми маємо бути однією командою", - заявив Президент.
Далі: тут

Ілюстрація: unian.net

Хто допомагає Льовочкіну  заробляти гроші на політиці 

Автор: Артем Шевченко. Джерело: Espreso.TV
Головний адміністратор Януковича і досі зберігає серйозний вплив на нинішню українську політику, вміло маніпулюючи підконтрольними йому групами як мінімум в двох фракціях коаліції та використовуючи бійців батальйону "Айдар"
Про це йдеться в розслідуванні програми журналіста Еспресо.TV Артема Шевченка "Репортажі та розслідування".
Далі: тут

Ілюстрація:  espreso.tv

Під Радою запалили смолоскипи (фото)


Джерело: Укрінформ
Активісти, які у неділю, 28 грудня, протестують під будівлею парламенту, вже запалили смолоскипи.
Про це повідомляє Громадське ТБ.
Поруч з будівлею ВР чергують пожежники.
Далі: тут

Ілюстрації:  Громадське ТБ




У валютних позичальників  майно не відбиратимуть 

Джерело: Укрінформ
Народні депутати заборонили стягувати з валютних позичальників нерухоме житлове майно та примусово виселяти його мешканців.
Далі: тут

Ілюстрація: kredit-ipoteka-banki.ru

пʼятниця, 26 грудня 2014 р.

Вокзал  для двох?

Спроби виокремлення «коаліції в коаліції» між БПП та «Народним фронтом», про які говорять все частіше у контексті не стільки ухвалення першочергових законів для подолання кризи, скільки як про інструмент майбутніх змін до Конституції, тільки на перший погляд видаються оптимальними. Так, звичайно, можна намріяти, що, маючи потрібну кількість депутатських багнетів, легко витворити комфортні умови для подальшого правління, роздерибанивши наперед дві (а, тепер – може й три – з Турчиновим) найзначущіші посади в країні, пообіцявши «супутникам» щось ласе (згідно із їхнім суспільним ранжиром). А хіба може бути непривабливою для нинішньої «еліти» перспектива збереження статусу кво аж до майбутніх виборів президента, світле прем’єрське майбутнє на кілька років наперед, парламентська «лафа», принаймні до 2019 року?
Але є проблема, яку я б не ризикував зневажати, а тим паче – відкинути, наче непотрібний атрибут процесу. Проблема, яку колись Роберт де Фльор окреслив дуже влучно: «Демократія – це ім’я, яке дають народові, коли його потребують». І справді, у запалених жадобою влади мізках політиків іноді бракує місця для роздумів над тим, хто, врешті-решт, доручає їм правити. Це від того, що електоральні акти бувають украй рідко, а час міжвибор'я не передбачає жодного контролю посполитих над обраними.
Але акурат на піку волевиявлення маємо небуденну активність людей, які раптом згадують, що й від них щось залежить.
В Україні можна, здається, витворяти все, лише не речі, які суперечать ментальним, неписаним законам, які лежать у царині підсвідомих табу. Навіть за часів комунізму, коли видавалося, що слово, зронене генсеком чи «першим» райкому, – то беззаперечне керівництво до дії, селянин з хутора міркував, чи й справді йому те треба робити запопадливо і до самозабуття, чи, може, ліпше знайти шлях видимості виконання, а насправді лишити все, як є. Два «гетьмани» на 46 мільйонів там, де, зазвичай, стільки є, щонайбільше на трьох, – варіант сумнівний до абсурду. І тут не спрацюють палкі промови про «єднання» Заходу і Сходу, тут горохом об стіну стануть заклинання про біди економічної кризи, загрозу війни, світле європейське майбутнє.
Навіть якщо це спробують зробити тишком-нишком, замкнувшись у стінах Верховної Ради, то я не дам й відсотка гарантії, що відтак хтось зможе позбирати цеглу, з якої зведено будівлю на Грушевського, – її рознесуть ущент. Це – не погроза, це проста констатація того, що думають, але ще не втілюють, українці про своїх нинішніх верховодів.
Сповнення мрії про таємну узурпацію влади, про визначене коло уповноважених говорити від імені всіх, може закінчитися для її ініціаторів «вокзалом для двох» на кінцевій станції їхніх політичних кар'єр.

Ігор Гулик. Ілюстрація: romanticcollection.ru

четвер, 25 грудня 2014 р.

Рада ухвалила закон про  податковий компроміс 



Верховна Рада прийняла за основу і в цілому законопроект, який дозволить бізнесу погасити незадекларовані або неузгоджені податкові платежі, сплативши лише 5% від їх суми.
Такий механізм передбачає ухвалений депутатами  Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу".
Далі: тут

Ілюстрація: gazeta.dt.ua

Рада розширила повноваження  РНБО



Верховна Рада ухвалила новий закон про Раду національної безпеки та оборони в цілому.
"За" проголосували 253 депутати.
В документі враховано поправки комітету.
Цим законом розширюються провноваження Ради національної безпеки та оборони. Як відомо, у вівторок Рада не змогла прийняти цей закон та відправила його на повторне друге читання.
Далі: тут

Ілюстрація: transkarpatia.net

середа, 24 грудня 2014 р.

Налоговый кодекс лишился  спорных норм 

Комитет рекомендует парламенту убрать предложения об усилении нагрузки на бизнес и граждан

Автор: Наталія Нєпряхіна. Джерело: Апостроф
Министр финансов Наталья Яресько так и не соизволила прийти на заседание комитета по вопросам налоговой и таможенной политики, поэтому депутаты решили исключить из проекта Налогового кодекса, предложенного правительством, ряд спорных норм. Таким образом, завтра в сессионном зале парламентарии в первом чтении будут принимать документ без инициатив Кабмина о введении электронного администрирования НДС, непрямых методов оценки доходов граждан и ограничений для плательщиков единого налога.
Далі: тут

Ілюстрація: panorama.pl.ua

Запуск годинникового  механізму

Автор: Віталій Портников. Джерело: Lb
...есть и люди, которым гораздо комфортнее на руинах – и их можно понять, потому что они совершенно не уверены, что смогут занять в здании комфортные апартаменты. Накануне парламентских выборов Порошенко – прежде всего он – пытался договориться со всеми этими людьми, убеждая их не мешать стройке в обмен на гостиничные номера. Недостатки этих договоренностей – ребята взяли ключи и тут же забаррикадировались на руинах – стали ощущаться уже в самом парламенте, превратившимся в привычное соревнование олигархических интересов. Сергей Левочкин смог привести в парламент отнюдь не только “Оппозиционный блок” и близких к себе мажоритарщиков. Талантливый архитектор диктаторской Украины времен Януковича, вовремя сбежавший из рушащейся конструкции, Левочкин смог стать вдохновителем сразу нескольких политических проектов – и некоторые мои коллеги даже считают, что один из них нашел себе место в правящей коалиции. Но проблема не только в этом. Проблема в том, что Блок Петра Порошенко и “Народный фронт” как цементирующие силы коалиции могли бы принимать решения и без малых фракций, стремящихся уйти от ответственности и в расчете на будущее, и в учете интересов близких к ним тяжеловесов
Далі: тут

Ілюстрація: gotowall.com

вівторок, 23 грудня 2014 р.

Рада віртуальної небезпеки

Те, про що президент планував після перемоги на виборах, і те, про що тоді з певною пересторогою писали деякі українські часописи, починає набувати цілком окреслених рис. В умовах парламентської республіки глава держави, який свого часу ратував за конституційні зміни, знаючи, що це – лише крок від диктатури попередника, – великі надії покладає на Раду національної безпеки та оборони.
Перетворити АП на «тіньовий» уряд, як це колись намагався Віктор Ющенко, - справа завідомо програшна. Президент в умовах війни і в контесті обіцянок «шокової терапії» поступово втрачає не тільки показники рейтингів, але й надії на гарантовану конституційну більшість у парламенті. РНБОУ таким чином стає не просто «координаційним» і «контрольним», як те сказано у статті 107 Конституції України, органом, а й інструментом президента у його протистоянні із неслухняними партнерами. Хоча саме вони так інтепретують вже чинний закон (на це слушно вказав учора екс-секретар Радбезу Євген Марчук).
Ідею Порошенка, вкладену, звісно, в уста обраних спікерів, про те, що рішення Радбезу у ситуації російської агресії можуть бути легітимнішими за документи коаліції, можна трактувати двояко.
По-перше, коаліція в Україні – явище релятивне. Її поведінка залежить не тільки від хвилевих політичних інтересів учасників, але й почасти – від ранкового настрою важковаговиків у фракціях. Але, з іншого боку, депутати, як і сформований коаліцією уряд, виконують свої повноваження, і не надто толерують, коли йдеться про брутальний секвестр цього джентльменського набору «прав і вольностей».
По-друге, як ми уже зауважували, РНБОУ, – координатор і контролер, а не законодавець, його рішення стають чинними лише через укази Президента, які, до слова, може оскаржити будь-який «печерський» суд. Щодо легітимності, то тут також проблема: Радбез (її персональний склад) формує глава держави (ст.6 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України").
Відтак обмовка чи свідомий акцент Порошенка про «іншу легітимність» свідчать лише про його підсвідомі прагнення, а не про реальний стан речей. І, до речі, не на користь іміджеві демократичного політика.
Але політик не був би політиком, якби не користав з переваг моменту. Ситуація на фронтах і успіх на зовнішньополітичному векторі акурат на руку Порошенкові, а ідею «сильної руки» перед загрозою краху, видається, схильні підтримати чимало українців. Тим паче, що на чолі «паралельного уряду» поставлено «залізного пастора», рейтинг якого цілком можна порівнювати з рейтингом першої особи держави. Прихильників жорсткішого курсу зараз принаймні, більше, ніж їх було під час виборчих кампаній, оскільки спільнота нарешті отримала персоніфіковані втілення її надій навідновлення спокою і миру.
Я не маю сумніву, що ПОП досягне своєї цілі. Утім навіть арифметично дефіцит трьох голосів для ухвалення закону про Радбез виглядає сміховинним. Інша річ, як далеко зайде Банкова та її віп-мешканець у своїх подальших кроках на шляху зміцнення президентської влади. 
Ігор Гулик. Ілюстрація: ru.tsn.ua

  

Чому екс-регіонали разом з "противсіхами" підклали свиню Турчинову



Автор: Тарас Клочко. Джерело: Espreso.TV
Можна не сумніватися, що президентський законопроект щодо РНБО таки буде прийнятий, адже знайти три вирішальні голоси для Порошенка не може бути серйозною проблемою. Але, по-перше, втрачено час, який на війні вартує надто дорого. По-друге, залишився неприємний присмак від сьогоднішнього голосування, яке, за великим рахунком, стало першим невдалим голосуванням з важливих питань для нової коаліції. Все це дуже нагадує майже недієздатну помаранчеву коаліцію після позачергових виборів 2007 року, коли перевага демократичних сил складала лише два мандати, з чого не гребували користатися регіонали. Тепер подібна загроза повстала і перед чинною коаліцією, яка налічує більше 300 голосів.
Далі: тут

Ілюстрація: joinfo.ua

понеділок, 22 грудня 2014 р.

Хто і якою зброєю зможе володіти 

Раді пропонують зробити цивільну зброю доступнішою для громадян


Cтаттею 4 законопроекту пропонують встановити, що цивільна зброя першої категорії, а також охолощена та деактивована зброяперебувають у вільному обігу, а для володіння зброєю другої, третьої і четвертої категорій та боєприпасами до неї потрібен дозвіл.

Далі: тут

Ілюстрація: zbroya.info

вівторок, 9 грудня 2014 р.


Майстри мімікрії


Заради посад депутати відкликають свої голоси за «диктаторські закони» 16 січня

фото
Ілюстрація: Новое время

Джерело: Новое время
Депутаты, преимущественно бывшие члены Партии регионов, массово отзывают свои голоса под принятыми в Верховной Раде 16 января законами, известными как "диктаторские" и спровоцировавшими наиболее активную фазу противостояния на Майдане.
Как говорится в ответе пресс-службы парламента на информационный запрос Украинской правды, на сегодняшний день свои подписи уже отозвали 22 депутата.

Уже после выборов свои голоса отозвали трое экс-депутатов, двое из которых снова попали в парламент и, более того, претендуют на руководящие должности в комитетах
Далі: тут