Час від часу, у перервах між "відосіками", преЗЕдент з'являється на шпальтах закордонної преси.
І щоразу, попри велетенський апарат, який готує майстра розважального жанру до зустрічі із закордонними "акулами пера", трапляються прикрі, а то й сміховинні казуси. Ба більше, - іноді журналісти, як от недавно Стівен Сакур з легендарної програми ВВС HARDtalk, своїми жорсткими запитаннями і реакціями фактично перетворив вчорашнього коміка на посміховисько, виставивши його, м'яко кажучи, невмілим політиком, який, до того ж, любить прибрехати…
І
нове інтерв'ю, яке у Володимира Зеленського взяв московський кореспондент
впливової The New York Times, не стало винятком з цього невтішного правила.
Хоча журналіст цього разу був набагато лояльнішим за Сакура, Зеленський
наговорив стільки несуразностей і відверто брехливих фраз, що навіть не надто
поінформований читач одразу відчує фальш і кривослів'я самовпевного та
набундюченого профана. А ось оглядачі, для яких публічні "вибрики"
Зе! вже, чесно кажучи, приїлися, окрім очевидних "ляпів" зауважують,
що "кухарі" з пропагандистського пулу Офісу президента добряче
"попрацювали" над перекладом тесту. З простої причини, - аби
відретушувати, прикрасити явні глупства, і подати українцям більш потравний і
потрібний Банковій продукт.
Руки
"майстрів" помітні одразу, особливо для тих, хто пам'ятає, як зовсім
недавно із Зеленського намагалися зліпити лідера з когорти
"найвидатніших". Тому фразу The New York Times про те, що
"Україна є лідером демократії" на пострадянському просторі цензори
легким помахом пальців по клавіатурі перетворили на таке: "Ви – лідер
демократії на пострадянському просторі". Дрібниця, але приємно.
Узагалі,
ігнорування або навіть цинічне заперечення того, що українці робили до
"епохи Зе!", спроби переконати усіх, і, підозрюю, самого себе, у
тому, що "зелений месія" прийшов на випалене поле, розпочав
"державотворення" ледь не з tabula rasa, поступово перетворюється на стійкий
тренд внутрішньої політики лідера 95-го Кварталу. Чого варті його словесні
тиради про "Велике будівництво", особливо, доріг під час пандемії
коронавірусу. Зеленський стверджує, що до нього в Україні "не існувало
інфраструктури". А ось корупційні оборудки, що вже стали притчею во язицех,
коли йдеться про цинічне розкрадання ковідного фонду, прикриває наївною і
водночас абсолютно безґлуздою фразою, що "швидкі стали добиратися до
хворих швидко". Риторика Зеленського цілком зрозуміла, з огляду на те, що
міжнародні донори почали вимагати звітів про використання "ковідних"
коштів, а МВФ з притаманною йому прямотою - розслідувати кричущі факти крадіжок
саме на програмі "Великого будівництва".
Легковажна
заява Зе!, що, мовляв, попередники розвалили систему охорони здоров'я, і саме
йому з кишеньковим Кабміном доводиться піднімати медицину з руїн, теж не
витримує жодної критики. Бо, власне кажучи, "оздоровчу" реформу
Супрун з усіх сил пробували повернути навспак міністри "зелених
урядів", - і одіозний Ілля Ємець, і особливо Максим Степанов. Якщо перший
робив це з цілком очевидних корупційних мотивів своїх "товаріщей"
часів Януковича, то другий – під тиском розмаїтих лобістських груп, які реально
мародерствують під час новітньої чуми.
Деякі
політологи сходяться на думці, що насправді інтерв'ю Зеленського – це меседж не
стільки американській відбірній публіці, яка зазвичай читає The New York Times,
а власне українцям. Особливо показовим є фрагмент, коли Зеленський каже про
"ненависних" олігархів, епосі яких мав би давно прийти гаплик. Тепер
Володимир Олександрович поводить себе, як мирна овечка. "Якщо вони платять
податки й забезпечують робочі місця, у держави з ними прекрасні робочі
відносини". Згадок про Ігоря Коломойського, який став найбільшим
вигодонабувачем після перемоги свого ставленика і маріонетки, Зе! уникає,
обмежившись констатацією очевидного: "Ігор Коломойський не є
президентом".
П'ятому
ж президентові України, який чомусь досі залишається "нічним жахом"
для чинного керівника держави, знайшлися лише негативні оцінки. Воно, в принципі,
й не дивно, оскільки в ОПУ свідомо і послідовно формують для Порошенка образ
цапа-відбувайла за катастрофічні наслідки власної політики.
«Втрачені позиції України у світі та Європі з точки зору пріоритетності країн", - це не тільки про доступ до вакцини. Це визнання Зеленським власної неспроможності і невігластва. Це сеанс самовикриття, страху і розуміння того, що він у пастці, сконструйованій власними руками.
Ілюстрація з відкритих джерел
Підписуйтеся на мій Telegram-канал
