Права секта

На «цінностях» войовничого ізоляціонізму нову Україну не збудуєш

Автор: Сергій Шебеліст. Джерело: zaxid.net

Політична риторика ПС і його стрижневої структури ВО «Тризуб» якщо і не нівелює, то суттєво підважує бойові заслуги членів руху, виштовхуючи його на маргінес і позбавляючи підтримки частини суспільства (до речі, партія виступає проти інтеграції України в ЄС і НАТО). Навіть «закінчені» ліберали й переконані західники, які спочатку з цікавістю й обережною симпатією придивлялися до ПС як нової, щирої та некорумпованої сили, нині остаточно позбуваються ілюзій. Адже, виходячи на Майдан, українці справді прагнули свободи (без лапок), а не диктатури печерного націоналізму.

Далі: тут

Ілюстрація: varianty.net

Пророчество Уэльбека

Исламисты и националисты сцепились за Францию

Автор: Іван Яковина. Джерело: Новое время

Это не бред сумасшедшего, а краткое описание “Подчинения” – новой книги французского писателя Мишеля Уэльбека, появившейся на книжных полках страны 7 января. Автор описывает события после 2022 года, когда французы, напуганные возможным приходом к власти лидера правой партии “Национальный фронт” (НФ) Марин ле Пен, избирают президентом республики вымышленного политика арабского происхождения Мохаммеда бен Аббаса.

Далі: тут

Ілюстрація: from-ua.com

Ату ліберастів

Автор: Ірина Славінська. Джерело: Українська правда

...мені видається важливим зрозуміти, що вітрина "ПС" тут є випадковою і невипадковою водночас. Справа не тільки в націоналізмі. Чомусь я можу уявити собі подібну заяву на сайті будь-якої іншої української парламентської патерналістської партії.

Особливо після того, як з бюджету знову не викреслили Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі. Особливо після появи на Facebook Петра Порошенка допису на тему жінок, яким, мовляв, війна не дає повернутися до "мирних" справ – сім’ї, кухні та дітей. Церкви хіба що бракує.

Далі: тут

Ілюстрація: radiomaria.org.ua

От «Крымнаш» до «всё пропало»

Потерянный шанс русских националистов в 2014 году

Автор: Дмітрій Каторжнов. Джерело: Московский комсомолец

2014 года стал годом самых больших надежд для русских националистов — и одновременно, пожалуй, годом самого жестокого их крушения. Когда 18 марта страна слушала внеочередное послание Путина Федеральному собранию в связи с грядущим присоединением Крыма к России, казалось, что националисты победили и из маргинального уличного движения превратились в политический авангард. Последовали война в Донбассе, «ополчение», воюющее за Новороссию, бесплодное ожидание под лозунгом «Путин, введи войска»... и новые бесконечные споры внутри далеко не монолитного националистического движения, которое, кажется, возвращается в исходную точку безысходности.. 

Далі: тут

Ілюстрація: Московский комсомолец

Український націоналізм у час Евромайдану

Автор: Володимир Кулик. Джерело: Критика

Моє припущення полягає в тому, що нові теми, гасла, символи й моделі поведінки, в яких виявляється сучасний український націоналізм, виникли з політичної активности в Києві та інших великих містах, а потім поширилися на більші маси людей, на яких вплинули дискурси груп активістів і ті інституції, в яких вони діяли. Це поширення, якому дуже посприяли масові протести й російська аґресія, демонструє вплив ідеологій і дій невеликих груп на настрої та ідентичності широких мас, а отже, виявляє міцний зв’язок між двома рівнями націоналізму

Далі: тут

Ілюстрація: grim.in.ua