Автор: Мирослав Маринович. Джерело:
Lb
Й іроди чомусь не
переводяться: виженеш одного, як біс вселяється в іншого. Усе за Гоголем… А ми
чомусь не поспішаємо розгадувати, звідки ж це зло береться. І наче маємо для
цього різдвяний вертеп, але ставимося до нього радше як до етнографічної
памʼятки, яку треба зберегти незмінною, ніж як до інструмента декодування зла,
яке в кожну епоху набуває нової подоби. Ніби не читаємо давньокиївських казок:
одного разу зло обернеться пишноплідною яблунькою з отруйними плодами, іншого –
чистою криницею з отруйною водою. І все це треба вчасно розгадати, бо другого
шансу не буде.
Далі: тут
Ілюстрація: dt.ua
