Трагедия безумия первого лица 

Андрєй Піонтковскій. Ілюстрація: voronz.in.ua

Автор: Лариса Волошина. Джерело: Еспресо.TV

Он (Путин) никогда не откажется от своей основной цели - душить Украину, гадить Украине, расчленить Украину. Еще при Януковиче Путин фактически вынуждал того отказываться от соглашения об ассоциации с Европейским Союзом. Соглашение – это, прежде всего, изменение правил внутри Украины. Европейский вектор Украины неприемлем для Путина ни в коем случае.  Очевидно, что ваш успех на пути европейской модели станет примером для России и будет означать конец эпохи путинизма. Сейчас он надеется, что у него есть набор инструментариев, помимо прямой полномасштабной войны. Это и сохранение существования Лугандона – такой раковой опухоли на теле Украины. Он надеется на экономические проблемы, на возможный дефолт Украины, на холодную зиму, и т.д.

То есть, хорошая новость состоит в том, что полномасштабной войны не будет, но плохая - в том, что он никогда с Украины самостоятельно не слезет

Далі: тут

Війна форматів

Ілюстрація: prikolnovosti.com

Автор: Алла Лазарєва. Джерело: Український тиждень

Важко уявити, щоб Путін погодився відступити з порожніми руками, коли весь цей час йому вдавалося вдало грати на суперечностях та конкуретності західних держав. На словах — всі все розуміють, і ніхто не хоче особливо поступатися Москві. Але Захід не має спільної зовнішньої позиції стосовно Росії. Поки Франція, Німеччина та США сподіваються кожен на свою гру, Кремль виграє час і просуває мінський формат, в якому, образно кажучи, три Росії грають проти одної України.

Далі: тут

Будет ли «Мюнхенский сговор»  по Украине? 

Ілюстрація: boti.ru

Автор: Ярослав Бутаков. Джерело: Руфабула

Возможно ли повторение между Россией и Западом в отношении Украины чего-то вроде того, что имело место между Германией и Западом в отношении Чехословакии в 1938 году? С точки зрения Кремля, очевидно, что не просто возможно, но представляет собой главную надежду на благоприятный выход из ситуации.

Далі: тут

Щоби що?

 Ілюстрація: zbruc

Автор: Олександр Бойченко. Джерело: zbruc

Шансів на українізацію Донбасу я щось не бачу. Чи не варто в такому разі погодитися на другий варіант – федералізацію України? Залежить. Якщо ми хочемо в найближчі кілька років остаточно угробити всю країну, то варто. Бо, по-перше, саме цього і прагне Путін: звалити на наші плечі непосильний економічний тягар відбудови Донбасу і водночас зберегти за собою можливість тримати нас у стані перманентної політичної «кризи»

Далі: тут

Чому Майдани проти Порошенка  треба розганяти силою 

Ілюстрація: gazeta.ua

Автор: Віталій Пирович. Джерело: Еспресо.TV

Усі нинішні "псевдореволюційні" майдани, зокрема, вінницький, суттєво відрізняються від Майдану Революції Гідності

Щоб зрозуміти, чому нинішні майдани та майданчики, які переходять межу законності, треба суворо припиняти, треба згадати витоки Революції Гідності, яку начебто й покликані ці "народні протести", як у Вінниці, захистити і довести до завершення.

Далі: тут

Кого і чому бояться Порошенко  і Яценюк?

 Ілюстрація: zn.ua

Автор: Василь Расевич. Джерело: zaxid.net

Вкотре доводиться переконуватися в одній простій істині: Україна має чудовий народ, здатний на самопожертву та реальний подвиг, і абсолютно недолугу, корумповану й малоосвічену політичну еліту. Причин для вибудовування саме такої ієрархії було багато: радянська спадщина, погана освіта, відсутність західного досвіду і найголовніше – складні відносини між владою та громадянами.

Далі: тут

Путин начал понимать, что  России грозит распад 

Ілюстрація: ukrgazeta.eu

Автор: Володимир Огризко. Джерело: Новое время

Для того, чтобы любыми способами помешать развалу страны, Кремлю нужна новая стратегия. Отсюда попытки смягчить риторику и призывы к продолжению переговоров с боевиками

Недавняя встреча Путина с президентом Франции Олландом и последовавшие за ней заявления – знак того, что Россия начинает искать способ выхода из ситуации, в которую загнала себя своей агрессивной внешней политикой.

Далі: тут