Пока россияне готовы терпеть, Путин не остановится

Автор: Лєв Шлосберг. Джерело: Новое время

Именно понимание прямой связи между недопустимой для цивилизованного государства политической авантюрой в Крыму и в Украине в целом и экономическим бедствием большинства российских граждан страшит сегодня российские власти, которые даже не просчитывали в конце зимы 2014 года, как «Крым наш» скажется на экономике страны, её финансах, личном благополучии людей, положении предприятий, отношениях с торговыми партнёрами. Им просто не приходило в голову это обдумать.

Далі: тут

Ілюстрація: siapress.ru

Рік, який приголомшив Європу. Підсумки і прогнози

Автор: Олена Мігачова. Джерело: Укрінформ

Мені здається, що вперше за багато сотень років жорна історії без жодного оптичного обману перемістилися до України. І через двадцять, і через п'ятдесят, і через сто років значущість подій, що відбуваються сьогодні в нашій країні, для всього континенту буде величезною. Їх трактуватимуть як криваву сутичку радянської і західної цивілізацій, як руйнування і облаштування нового світового порядку, як звільнення колективного розуму української пастви від лещат «Русского мира», як найгострішу фазу боротьби російських грошей і демократичних цінностей, а можливо, як початок розпаду Росії і низку щасливих подій, що позбавили світ від повномасштабної третьої світової.

Далі: тут

Ілюстрація: memorialholodomors.org.ua

Турчинов шантажує Раду?

Джерело: Українська правда

Законопроект про повноваження секретаря Ради національної безпеки й оборони у Верховній Раді ухвалили з порушенням регламенту та під тиском секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Про це заявив журналістам депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Сергій Лещенко у кулуарах парламенту.

Далі: тут

Ілюстрація: business.ua

Спуск флага

Автор: Алєксєй Широпаєв. Джерело: Руфабула

В эти декабрьские дни когда-то произошло очень важное историческое событие – над Кремлём был спущен советский флаг.

Многие до сих пор рыдают. Например, Александр Проханов: «Главное, что случилось, - я потерял свою Родину. А это базовая ценность для любого человека, для русского - особенно…».

Я же, именно как русский, не понимаю, почему я должен оплакивать государство, где миллионы крестьян не являлись полноценными гражданами, поскольку не имели возможности свободно передвигаться по стране. Лишь на закате советской истории, в августе 1974 года, даже не при Хрущёве, как принято считать, селянству начали выдавать паспорта. А затянулся этот процесс аж до 1989 года, т.е. чуть ли не до спуска красного флага. И вот, согласно Проханову, народ, пребывавший в феодально-крепостном состоянии, был «передовым народом мира»…

Далі: тут

Ілюстрація: loveopium.ru

Приступление к оправданию

Автор: Боріс Соколов. Джерело: грани.ru

Председатель Российского союза ветеранов Афганистана, видный думский единорос Франц Клинцевич добивается принятого четверть века назад постановления Съезда народных депутатов СССР "О политической оценке решения о вводе советских войск в Афганистан в декабре 1979 года". В документе говорится, что "это решение заслуживает морального и политического осуждения". Вместо этого Франц Адамович предлагает весьма оригинальную формулу: вводить войска было глупостью, но не ввести их было невозможно. Получается, что советские руководители в силу непреодолимых внешних обстоятельств (вероятно, из-за козней врагов-американцев, на которые надо было жестко реагировать) приняли заведомо провальное решение

Далі: тут

Ілюстрація: pravda.lutsk.ua

Реанимация СНБО или ловушка  для «Кровавого Пастора» 

Автор: Дмитро Данько. Джерело: Хвиля

Теперь же Петр Алексеевич применил принцип айкидо и лично впустил, если не сказать – заманил, Турчинова на свою «поляну». Более того, благодаря провалу голосования всем наблюдателям, в т.ч. – и западным, было наглядно показано, с каким остервенением «Народный фронт» бьется за расширенные полномочия для одного из своих лидеров. Теперь у «фронтовиков» не будет никаких отговорок. Ответственность предельно персонифицирована.

Деньги контролирует кто? Яценюк. За эффективность силового блока отвечает кто? Да, в первую очередь — президент. Но вся практическая работа – на Турчинове. Вы ж сами этого хотели, все полномочия у вас есть. Вперёд!

Далі: тут

Ілюстрація: tsn.ua

Карфаген старого стилю 

Автор: Орест Друль. Джерело: zbruc

Ще два-три десятиліття тому в Галичині, скажімо, ялинки масово ставилися не раніше святвечора; 1 січня був "їхнім" Новим роком, а 14 січня – "нашим". А для "них" – "нашого" і "вашого" взагалі не існувало: цей старий Новий рік разом із Різдвом був просто курйозним пережитком релігійних забобонів. Чітко і ясно.

Проблеми пішли, коли "їхні" зникли, а Новий рік на 1-е січня лишився. І тут виявилося, що природніше якось Новий рік починати з першого числа, а не з 14-го. І в Європі (де "їх" і не було), зрештою, теж Новий рік, святкують 1-го січня. До того ж, святкувати, коли всі святкують, – воно чомусь приємніше, ніж постити, коли всі святкують.

Далі: тут

Ілюстрація: misto-market.com.ua