В чем состоит план Владимира Путина

Многие уверены, что российский лидер стремится укрепить позиции своей страны на мировой арене

Автор: Джошуа Кучера. Джерело: US News and World Report. Виклад: inosmi.ru

Что касается Украины, общепринятая точка зрения заключается в том, что действия России там — это первый агрессивный шаг по направлению к экспансии России в Европе, однако порой кажется, что Москва участвует в этом конфликте против своего желания. Россия предпочла ограничить свое военное участие в конфликте на Украине и попыталась сохранить его в секрете, и, хотя некоторые эксперты уверены, что в данном случае можно говорить о «гибридной войне», другие настаивают на том, что Путин лишь пытается сохранить лицо.
Далі: тут

Ілюстрація: informator.su

Казнекрады

Автор: Ніколай Мітрохін. Джерело: Грани.ru

Управлять регионом с населением как у небольшой европейской страны и тем более городами-миллионниками - это совершенно не то же самое, что контролировать небольшое Приднестровье, Абхазию, а уж тем более Южную Осетию. Нужен высокий уровень компетентности бюрократии и политиков. Региональная элита Донбасса (в отличие от днепропетровской и харьковской) занимает противоречивую позицию. Однозначной поддержки от нее не получили ни сторонники независимости Украины, ни ее противники.

Далі: тут

Ілюстрація: podrobnosti.ua

О чем говорить, если не о чем говорить? Астана под вопросом

Автор: Ілья Мільштейн. Джерело: Обозреватель

В словаре Путина отсутствует слово "компромисс", вытесненное оттуда разными сакральными словами, соединенными с бандитским сленгом – так бывает. Поэтому Крым обращается в Корсунь и сразу из дискуссии изымается, враги объявляются "фашистами", а Донбасс ограждается колючей проволокой из разных недомолвок и непоняток. Если же судить о планах нацлидера не по словам, а по делам его, то цели прозрачны. Крым не отдавать, а в Донбассе учредить новое Приднестровье, и пусть собеседники радуются тому факту, что он пока отказался от замыслов расширить границы Новороссии до Харькова или там взять Киев за два дня. Такова его концепция, и в этих подвижных границах он и выстраивает свою позицию на переговорах.

Далі: тут

Ілюстрація: zn.ua

Сумний Святий вечір

Автор: Мирослав Маринович. Джерело: Lb

Й іроди чомусь не переводяться: виженеш одного, як біс вселяється в іншого. Усе за Гоголем… А ми чомусь не поспішаємо розгадувати, звідки ж це зло береться. І наче маємо для цього різдвяний вертеп, але ставимося до нього радше як до етнографічної памʼятки, яку треба зберегти незмінною, ніж як до інструмента декодування зла, яке в кожну епоху набуває нової подоби. Ніби не читаємо давньокиївських казок: одного разу зло обернеться пишноплідною яблунькою з отруйними плодами, іншого – чистою криницею з отруйною водою. І все це треба вчасно розгадати, бо другого шансу не буде.

Далі: тут

Ілюстрація: dt.ua

Слово за слово

Автор: Владімір Абарінов. Джерело: Радио Свобода

Будь они прокляты, эти "минуты роковые". У России таких минут наберется на столетие. Пора одуматься

Далі: тут

Ілюстрація: Larisa Malukova

Клюєв хоче повернутися до Києва на хвості у Добкіна

Автор: Тарас Клочко. Джерело: espreso.tv

ЗМІ додають, що за постанову Верховної Ради від 20 лютого №4158, яка, за версією Добкіна, і змусила Януковича тікати, проголосували "всі опозиційні фракції, депутати, які вийшли з фракції Партії регіонів, а також частина депутатів, які ще залишилися в ПР. У кулуарах колишні регіонали розповідали, що їх умовляв проголосувати за цей документ Андрій Клюєв, який займав тоді пост глави Адміністрації президента. Саме така позиція Клюєва стала багато в чому причиною його конфлікту з Януковичем

Далі: тут

Ілюстрація: tsn.ua

Зона Кобзона

Автор: Юрій Андрухович. Джерело: ТСН

Межа, про яку в ньому йдеться, – це в сенсі фізичному західний кордон України, а в метафізичному – лінія, що відокремлює пострадянське від нерадянського. Тепер цитата: "Не рейки, точніше не їхня нарощена ширина, засвідчують реальну неперерваність імперського існування, а, скажімо, інша музика й інша масова культура загалом. Саме вона, Межа, відокремлює терени, де захоплено слухають російську попсу, від тих, де її зневажають. Це просто фантастично – лише два-три кілометри на захід і виявляється, що ніхто тут навіть не чув ані про Філіпа, ані про Аллу, ані тим більше про Йосифа Кобзона...»
Далі: тут

Ілюстрація: timer.od.ua