Международная арена-2015: переиграть Путина

Автор: Павло Горський: Джерело: Деловая столица

Мирное разрешение конфликта с Россией, возглавляемой Владимиром Путиным, невозможно. Прежде всего, Кремль справедливо воспринимает последствия второго майдана как экзистенциальный вызов мафиозно-авторитарной системе власти, существующей в современной России, и продвигаемой ее руководством на все постсоветское пространство. Существование независимой процветающей Украины Москва, не без оснований, рассматривает как неприемлемое для системы. Отсюда и столь бескомпромиссная политика Путина в отношении страны.

Далі: тут

Ілюстрація: fedpress.ru

The Guardian: США і Росія скочуються до повернення в епоху ядерного суперництва

Автор: Джуліан Боргер: Джерело: The Guardian. Виклад: Тарас Паньо, espreso.tv

Напруженість зросла після погроз США належним чином зреагувати на розвиток Росією нових крилатих ракет. Вашингтон стверджує, що це порушує один з ключових договорів по контролю над озброєннями холодної війни, і розглядає можливість повернути свої крилаті ракети в Європу після 23-річної відсутності.

На другій день Різдва з'явилися видимі ознаки занепокоєння. Збройні сили США підняли в повітря над Вашингтоном два експериментальні "дирижаблі". Система, відома як JLENS, розроблена для виявлення підльоту крилатих ракет.

Далі: тут

Ілюстрація:  112.ua

Секрет успеха Apple и Майдана

Автор: Грег Сателл: Джерело: Новое время

Сотни покупателей, выстроившихся в очередь за очередной новинкой Apple. Тысячи протестующих, заполнивших улицы Киева, Стамбула или Гонконга. Миллионы светлячков, мигающих в унисон. Все это – синхронизированные системы.

В некотором роде к синхронизированным системам относятся и наши сердца. Миллионы клеток синусовых узлов сердца координируют каждую секунду наших жизней. Если они дадут сбой хотя бы однажды, нашим жизням придет конец. Но сбои весьма редки. Эти клетки продолжают исполнять свое предназначение без каких-либо осознанных усилий с нашей стороны.

Далі: тут

Ілюстрація: moygrad.kiev.ua

Про намір жити

Досі лише одна політична сила в Україні ризикнула маніпулювати категоріями нинішнього часу, і це, як не дивно, була Партія регіонів. Її слоган про „поліпшення життя вже сьогодні” зазнав не тільки кпинів і в’їдливих інтерпретацій, але, що дивно, набув ознак тяглості в часі, перетворивши просту констатацію намірів чи спроб запровадити спільноту в оману, на щоденну дублікацію того „поліпшення” і того ж таки „сьогодні”.

Мабуть, радники „проффесора” не читали Сенеки, але, тим не менш, спробували заперечити його цікаве спостереження, зроблене ще в античні часи. Він уклав його у простеньку фразу: „Життя кожного зайняте завтрашнім днем. Люди не живуть, а мають намір жити”. Сьогодні – фактично є чимось несуттєвим, підсвідомо прожитим ще вчора, коли у мізках окремого індивіда і загалу формувався певний план його побуту, головні його акценти і другорядні деталі. Сьогодні – аби день до вечора, а там дасться чути.
Поквапливість – не надто добрий порадник для державників. Сьогодні, виробляючи стратегію, яка передбачає 300 голосів у парламентській більшості, – її ініціатори явно переборщують, не надто дбаючи про те, аби пояснити, навіщо насправді їм стільки.
Фактично це шлях до збереження статусу кво, позаяк втішені і заспокоєні надбаними посадами і повноваженнями, правляча коаліція спробує зафіксувати країну на моменті сьогодення. Її завдання – створити режим, який не передбачатиме жодної шпарини для того, аби зазирнути у майбутнє, який заколисуватиме громаду тим, що робиться ось зараз, у цю хвилю, який відволікатиме позапарламентські сили на полагодження нинішніх негараздів, на перманентну війну за нині втрачені позиції.
Лише один натяк на перспективу мав би розбудити сомнамбулічне постмайданне суспільство, оскільки вона означала б не тільки крах його ідей чи проектів. На противагу переможцям елекцій, Майдан завжди оперував поняттями з майбутнього. Це на його сцені обіцяли європейську перспективу, але без певної часової фіксації, з одним лише застереженням, що ці кроки почнуться лише за умови „повалення злочинного режиму”. Якщо хтось і дозволяв собі вельми потішні прогнози, то його вчасно шарпали за лацкан піджака, а відтак і тихо „йшли”.
Щойно спільнота стане вдивлятися у день завтрашній, тобто поверне собі комфортну властивість „наміру жити”, як усі словесні конструкції коаліціянтів виявиться неактуальними, ба більше, фарисейськими і шкідливими. Погляд на минуле з позиції майбутнього завжди є зваженішим і поміркованішим, а готовність публіки сяк-так миритися з негараздами сьогоднішнього дня, – невичерпною.
Ігор Гулик. Ілюстрація: operkor.wordpress.com 

На добраніч:)

Фредерік Шопен. Сад Едему (Ніжність)

Кобзарь для Цукерберга

Автор: Андрій Плахонін. Джерело: espreso.tv

Московский офис Фейсбук удаляет сообщения украинских пользователей за цитаты из Тараса Шевченко

Далі: тут

Ілюстрація: ktonanovenkogo.ru

Как Россия превратилась в фактического банкрота

Автор: Слава Рабіновіч. Джерело: Новое время

За всю послевоенную историю не было ситуации, чтобы СССР или его правопреемник, РФ, не имели бы международно-признанных границ. Сейчас, аннексировав Крым, РФ не имеет международно-признанных границ.

Далі: тут

Ілюстрація: newsli.ru

"2015 год Россия в этом виде не переживет"

Андрей Зубов – о фашистском государстве, гниющих победителях Великой Отечественной и добрых людях

Автор: Валєнтін Баришніков. Джерело: Радио Свобода

Андрєй Зубов: «...то, что у нас возникает сейчас, – это уже не коммунистическое государство, а именно, в силу изменившихся отношений в области собственности и отношения к религии, это скорее государство фашистского типа, типа Италии Муссолини. Но это весьма опасное явление для окружающих стран, для Европы, для мира и, в первую очередь, для самой России»

Далі: тут

Ілюстрація: newtimes.ru

У Херсоні намагалися підпалити офіс благодійного фонду допомоги армії

Джерело: Радіо Свобода

Сьогодні близько 4:00 невідомі намагалися підпалити офіс Фонду громади Херсона «Захист».

«Підпалені вхідні двері. Зайнялася горюча суміш, залита через поштову прорізь, у вхідних дверях, і всередині – в коридорі. Облиті і підпалені обидва вікна. Все вдалося локалізувати – вчасно під’їхала охоронна фірма «Арсенал». Нагадаю, що в ніч на 26 грудня вже були розбиті вікна. Тоді міліцію не викликали – вирішили, що це хуліганство», – написала у Facebook голова правління фонду Лариса Польська.

Далі: тут

Ілюстрація: В’ячеслав Гусаков

Апологія Путіна

Новорічні міркування на тверезу голову

Автор: Костянтин Вікторов. Джерело: zaxid.net

Кажуть: «Ось піде Путін, і все зміниться». Правда, останнім часом ще додають: «…але тільки б потім не стало ще гірше». У цьому, на мій погляд, відчувається здогад про одну фундаментальну обставину: та частина російської влади, яка прямо зав'язана на особистість Володимира Путіна (а це ще далеко не вся реальна влада в РФ; тут привіт «Форбс» з його рейтингами), ще перекриває шлях іншим сценаріям, зокрема військовому перевороту. Точніше сказати: відкритому військово-поліцейському правлінню, оскільки загальна мілітаризація сучасної Росії вже і так надзвичайно висока, а де в чому (наприклад, у телевізійній пропаганді) навіть перепльовує брежнєвський застій.

Далі: тут

Ілюстрація: gnizdo-leleche.blogspot.com

Имперский синдром у мух дрозофил

Автор: Міхаїл Бєрг. Джерело: каспаров.ru

Любая имперская нация кайфует от того, что унижает другие, и этот кайф вполне может быть самоценен.

Далі: тут

Ілюстрація: ej.ru

«Не надо плохо говорить про Украину»

Одесский националист Гордиенко через Панина предупредил российских актеров 

Автор: Ольга Сєлівєрстова. Джерело: Московский комсомолец

«Панин извинился, сказал, что был не прав. Мне достаточно того, что он это сказал публично. Хотя я понимаю, что в России он может говорить все что угодно. Но тем самым мы послали месседж всем российским деятелям культуры, что если вы будете плохо говорить про Украину и Одессу, вам здесь не будут рады. А если вы хотя бы промолчите или похвалите, то мы вас примем с распростертыми объятиями», - добавил националист.

Далі: тут

Ілюстрація: segodnya.ua

В народном антисемитском университете

Автор: Боріс Вішнєвскій. Джерело: Эхо Москвы

Одна из любимейших тем российской пропаганды в последний год – «рост антисемитизма в Украине», что должно подтверждать гипотезу о «разгуле неонацизма» и «бандеровской хунте».

Сурово сдвинув брови, об этом с экранов российских телеканалов заявляют самые разные персонажи – от президента Владимира Путина (объявившего свержение Виктора Януковича делом «националистов, неонацистов, русофобов и антисемитов») и до телеведущего Владимира Соловьева.

Правда, с фактами у них дело обстоит плохо - никак не удается привести ни одного убедительного примера. Которых, заметим, далеко искать не надо – но только не в Украине, а в России.

Далі: тут

Ілюстрація: monarchismorg.blogspot.com

После бала

Автор: Ніколай Сванідзе. Джерело: Ежедневный журнал

2015 год обещает много интересного, хотя и мало приятного. Получив поздравительную открытку в виде маленького рубля с надписью «Привет из Крыма», народ до Нового года оценить юмор не успел. Но после праздников постепенно начнет приходить понимание, что ценники в магазинах — не что иное, как счет за геополитическую авантюру. Что Крым, который представлялся некоей приятной опцией, бонусом от фирмы за мои прекрасные глаза, стоит денег, причем конкретно из моего кармана.

Далі: тут

Ілюстрація: 4e4evica.ru

Самые известные места публичных казней

Джерело: Дилетант

Публичная казнь — один из традиционных элементов жизни человеческого общества уходит своими корнями в глубокую древность, но сохраняется и сегодня в некоторых странах мира. C точки зрения государства, публичность казни была важным средством воспитания подданных в духе послушания. «Педагогическое» значение казни считалось одной из главных причин устройства этой кровавой экзекуции. Зрелище казней, мучений преступника служило грозным предупреждением всем настоящим и будущим нарушителям законов. Ссылка на «примерность» наказания весьма часто встречается в приговорах преступникам и вообще в законах: «B страх другим», «Прочим в страх», «Дабы впредь так чинить ему и протчим было неповадно», «Дабы другие так не плутали» и т. д.

Далі: тут

Ілюстрація: temza.com

Релігійне життя-2015

Дрейф парафій та політизація церкви

Автор: Єкатєріна Щоткіна. Джерело: Деловая столица

Найбільші проблеми і, можливо, навіть, втрати очікують на УПЦ МП. Вона майже напевно зазнає втрат як матеріальних - у вигляді парафій, що переходитимуть в інші юрисдикції, - так і репутаційних. УПЦ МП втрачатиме парафії спочатку у західному регіоні, а згодом ці процеси, цілком можливо, розширять географію.

Далі: тут

Ілюстрація: vk.com

Україна і системне божевілля системних лібералів Росії

Автор: Сергій Грабовський. Джерело: Радіо Свобода

…«Проблема автономії 30 мільйонів українців, – писав у 1905 році класик світової політичної науки Макс Вебер, – це питання, перед яким зупиняються найпослідовніші російські демократи». А в 1915-16 роках він дійшов думки, що Україна цілком визріла для повної самостійності, ба більше – її незалежність є «центральним пунктом» майбутніх європейських геополітичних трансформацій. Та послідовний прихильник правого лібералізму раціоналіст Вебер, схоже не авторитет для «системних лібералів» Росії, бо ж, як з гордістю писав колись поет, «Росію розум не збагне…»

Далі: тут

Ілюстрація: maxpark.com

На світовому ринку нафта різко подешевшала до 50-53 доларів

Джерело: ТСН

Зокрема, нафта американського сорту WTI вперше за останні п'ять років опустилася до 50 доларів. У певний час ціна була навіть нижче 50 доларів. Європейська Brent нині по 53 долари (мінус 3,41 долара протягом сьогоднішніх торгів). Такі дані наводить Bloomberg.
Далі: тут

Ілюстрація: zik.ua

Прапор над Крымом

Россиянин установил украинский флаг на горе Роман-Кош

Джерело: Крым. Реалии

«На самой высокой точке Крыма, вершине Роман-Кош, в знак уважения к украинскому народу, и в память о лучшем в нашей общей истории, российским русским был установлен украинский флаг», – написал автор видео Александр Полтавский.

Непосредственно на видео автор ролика пожелал «украинцам выгнать террористов и начать мирное строительство».

Далі: тут

По какой статье привлекать к ответственности Андрея Портнова?

Автор: Юрій Бутусов. Джерело: espreso.tv

Андрей Портнов, который фотографируется у штаб-квартиры Интерпола, и передает привет властям Украины - это самая яркая демонстрация беспомощности и беззубости действующей "правоохранительной" системы.

Далі: тут

Ілюстрація: espreso.tv

Майдан-3 и каратели в Донбассе

Российские власти открыли вакансию троллей

Джерело: Новое время

На сайте одной из популярных фриланс-бирж Freelancehunt появилось объявление о поиске троллей для разжигания антиукраинских споров на новостных сайтах в интернете.

Одной из главных задач такой "работы" - вступать в споры на новостных сайтах, и провоцировать других пользователей, пишет Watcher со ссылкой на обнародованную вакансию.

Далі: тут

Ілюстрація: Новое время

"Російський легіон" Владіміра Путіна

Автор: Віктор Тимошенко. Джерело: Укрінформ

Путін нахабніє, або, як казав один український президент, "борзєєт". Влада вислизає з кдбешних рук. Однак правда й те, що "на штыках не усидишь во власти». Тому "своїм" він уже не довіряє. Російський президент вирішив спертися на світовий досвід. Як і "демократично вибрані державні діячі" Африки в далекому минулому - Чомбе, Іді Амін, Бокасса, він вирішив вдатися до послуг найманців.

Далі: тут

Ілюстрація: vk.com

Замість Криму буде Таврида?

Жиріновскій заявив, що Крим необхідно перейменувати

Джерело: УНІАН

Депутат Держдуми Росії Володимир Жиріновскій вважає, що Крим необхідно перейменувати в Тавриду. Про це він заявив в інтерв'ю телеканалу Lifenews, повідомляють Крим.Реалії.

За його словами, нинішнє найменування півострова «чисто кримськотатарська», а має бути грецьким, вважає політик.

Далі: тут

Ілюстрація: zn.ua

У вигнанні

Перемоги клану Януковича у 2014 році

Джерело: Економічна правда

Більше 10 місяців минуло з того часу, коли з країни втік четвертий президент Віктор Янукович. За патроном кинулися майже всі міністри, які обслуговували "Сім'ю", не чекаючи на помилування. 

У вигнанні вони уже провели чимало часу. Утім далеко не всім представникам цієї групи до вподоби постійно знаходитися за кордоном. Навряд чи вони сумують за київськими пагорбами. І ніхто їх тут не чекає і з розпростертими обіймами. Їх головний біль – це ті активи, які вони залишили в Україні.

Попри довгий кривавий шлейф, який вони по собі залишили, в клані Януковича вірують реваншистські настрої. Усі їх потуги зараз направлені на реабілітацію.

І в Генпрокуратурі та МВС створили максимально можливі для цього умови

Далі: тут

Ілюстрація: durdom.in.ua

Как рухнет режим. Возможный сценарий

Автор: Владіслав Інозємцев. Джерело: slon.ru

Драматические события на экономическом «фронте» в конце прошлого года заставили экспертов заговорить о возможности дворцового переворота, социального взрыва или иных событий, которые могут резко изменить направление развития России в ближайшем будущем. Мне кажется, что такие рассуждения строятся на безосновательной переоценённости потенциала и российского населения, и российской «элиты». Ни первое, ни вторая сейчас не способны не только к осмысленным коллективным действиям, но даже к проектному мышлению. Поэтому, на мой взгляд, если режиму и суждено в будущем (причём не слишком близком) рухнуть, процесс его распада окажется намного более банальным и повседневным.

Далі: тут

Ілюстрація: Fotobank.ru

Преследование величия

Автор: Алєксандр Скобов. Джерело: Грани.ru

Многие изумлялись тому, что режим путинской клептократии превратился буквально в антикварную лавку самых мракобесных идей самых зловещих исторических деятелей. Он с жадностью набрасывается на каждую такую очередную идею или концепцию, найденную им в чулане истории. Но теперь уже точно можно говорить, что в нашей стране окончательно оформилась новая государственная идеология. Впрочем, какая она новая? Прокисшая жвачка про вечную борьбу бездуховной, потребительской, эгоистической, растленной западной цивилизации и высокодуховной русской цивилизации, основанной на самоотречении личности во имя коллектива и государства.

Далі: тут

Ілюстрація: cogita.ru

Топ-5 мавзолеев

Джерело: Дилетант

Традиция создавать погребальные сооружения пришла из древности. Подобные строения, где хранились останки умерших правителей, были в Египте, Греции и в Китае. В 20-м веке мавзолеи, как правило, возводили власти коммунистических стран, чтобы отдать дань уважения прежним руководителям. 5 января 1532 года родился Шах Джахан, обессмертивший своё имя постройкой Тадж-Махала. Diletant.ru составил подборку 5 самых великих мавзолеев мира

Далі: тут

Ілюстрація: beautifulplace.by

Миссия президента в 2015-м: жить по-новому 2.0

Автор: Дмитро Буковський. Джерело: Деловая столица

В первую очередь это касается решения главной проблемы нашей страны – тотальной коррумпированности отечественной судебной системы. Поскольку, без появления в Украине честных и профессиональных арбитров, доверие к государству, как внутри, так и на международной арене, не поднимется выше нулевой отметки. Что обрекает на провал и любые другие реформы

Далі: тут

Ілюстрація: business.ua

FT прогнозує: світ у 2015 році

Джерело: The Financial Times. Виклад: zbruc

Опинившись перед лицем внутрішньої кризи і міжнародних санкцій, пан Путін припинить свій експансіонізм – принаймні у 2015 р. Натомість російський лідер спробує зміцнити свої завоювання в Криму і утримати області «східної України» в стані замороженого конфлікту. Це не дозволить Києву ефективно управляти ними.

Далі: тут

Ілюстрація: beaveronline.co.uk

Сергій Тарута: "Рінат більше не олігарх. А я - банкрут"

Автор: Євгєній Швєц. Джерело: Lb

Его называли мягкотелым губернатором, но в критической ситуации он «почему-то» проявил твердость, не свойственную большинству генералов.

Общество, на самом деле, мало что знало о Таруте и судило о нем по прикленному журналистами ярлыку «олигарх». Правда и в том, что встречают по одежке — а типаж и тембр голоса у совладельца корпорации «ИСД» и впрямь отнюдь не героические. Тем не менее, свой главный пока что бой — за малую родину — он выиграл.

Далі: тут

Ілюстрація: politika.eizvestia.com

На шляху до повного розриву

Автор: Олександр Крамар. Джерело: Український тиждень

За збереження наявних тенденцій у двосторонній торгівлі до початку 2016 року Україна буде готова пережити навіть повномасштабну російську торговельну блокаду

Далі: тут

Ілюстрація: Український тиждень

Янукович програв ще до того, як утік – розслідування New York Times

Автори: Ендрю Гіґінс і Ендрю Крйемер Джерело: New York Times. Виклад: Радіо Свобода

За словами командира «Беркуту» Андрія Терещенка, Пашинський організував ескорт для нього та ще близько 60 «беркутів» для виїзду з Києва, звідки вони рушили автобусом до Донецька. За оцінками самого Пашинського, він організував супровід для виїзду з міста більш як 5000 бійців «Беркуту», «Альфи», сил МВС та інших військових підрозділів.

Далі: тут

Ілюстрація: voronz.in.ua

10 кращих фільмів 2014 року за версією iPress.ua

Автор: Вікторія Кондратишина. Джерело: iPress.ua

2014 рік потішив українських глядачів як цікавим закордонним кіно, так і неперевершеними вітчизняними стрічками. iPress.ua підготував добірку кращого кіно минулого року, керуючись не даними прокату чи переглядів, а смаком та враженнями.

Далі: тут

Ілюстрація: Кадр із фільму "Ной" (print scrin)

Кожен третій українець пропонує корупціонерів розстрілювати

Джерело: zn.ua. Виклад: Українська правда

Майже 80% співгромадян переконані в тому, що за останній рік рівень корупції в країні або зберігся на колишньому рівні, або підвищився.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення zn.ua Київським міжнародним інститутом соціології.
47,3% українців вважають, що рівень корупції зберігся. 31,8% - що підвищився. І лише 5% відчули зниження корупційного пресу. При тому, що 15% не змогли визначитися з оцінкою масштабів цієї "ракової пухлини".

Далі: тут

Ілюстрація: anekdot.ru

Зачем Кремль бросил РФ в военное время

Автор: Лілія Шевцова. Джерело: Новое время

Именно сейчас стала очевидна исчерпанность эпохи постмодерна, которая началась с падением СССР и завершением холодной войны. Это было время политического импрессионизма — полутонов, отсутствия чёткого вектора, отказа от идеологии и стремления решать проблемы через сделки и компромиссы. Это было время манипуляций, потемкинских деревень в мировом масштабе, совмещения несовместимого и циничного производства иллюзий. Это было время прагматиков, для которых стратегия заключалась в ленивом обсуждении вопроса: а что мы делаем сегодня вечером?

Далі: тут

Ілюстрація: politdengi.com.ua

Проблеми дистанції

Є простий тест на якість влади: співмірність її передвиборчих обіцянок і практики державного управління опісля. Дехто із „обраних” просто забуває те, що говорив своїм потенційним симпатикам, переконуючи їх віддати свої голоси за нього, дехто намагається утілити програми в життя, але якимось геть макабричним чином, дехто робить все навпаки, пояснюючи обставинами чи підступом ворогів. Але зажди існує певна дистанція між політиком „до” і „після” елекцій.

Відомий політолог Віктор Небоженко дійшов цікавого висновку, що ця дистанція є ментальною рисою, що її витоки – в особливому складі міркувань, притаманних не лише політикам. „Цинізм, – пише він, – це не просто моральна позиція, а радше певна дистанція між правильним і неправильним. Тому людина цинічна руйнує правильну точку зору, змушуючи нас вислуховувати або діяти тим чи інакшим чином. А коли вона володіє ще й владою, то негативний ефект стає величезним”.
Мабуть, не я перший, і не я останній тицятиму пальцем в блискавичну переорієнтацію політичних сил, представники яких змагаються зараз за парламентські регалії, у питанні соціальних стандартів. Надто вже урізалися у пам’ять епізоди критики «регіоналів», за допомогою яких тодішні опозиціонери „захищали інтереси знедолених”. Здавалося б, зараз – що завадило їм підтвердити давні позиції і бодай внести вирозумілі тези реформ у свої обіцянки? Ан ні, – проект закону про підвищення соціальних стандартів часів Ющенка залишився проектом, про нього забули в запалі війни. І не тільки війни у справжньому розумінні цього слова, але й роздорів виборчої боротьби. Зате згадали про те, що на шляху до європейського майбутнього варто наростити тарифи, а перед загрозою газових сутичок з агресором – не забути про ціну на «блакитне» паливо.
Дистанція, яку, нагадаю, Небоженко назвав цинізмом, була зовсім короткою...
Я не кажу про те, що знедолені у нас перевелися, і про те, що вони не потребують опіки. Я про те, що коли ця опіка пропонується із руки циніка, гендляра, який в обмін на ефемерне щастя обіцяє тобі ефемерні ж „золоті гори”, – то у легковірного немає іншої лінії поведінки, як лише стати таким же циніком. Тому власне кажучи, можна засумніватися у доцільності будь-яких електоральних кампаній в Україні надалі, оскільки усі моделі суспільного устрою, здається вже спотворені політиками настільки, що вони цілком можуть обиратися і бути обраними, не залучаючи до процесу народ.
Тому усі розмови про парламентську, президентську чи змішану модель України, про мажоритарку чи партійні списки не слід сприймати надто серйозно, ліпше поглянути на них з дистанції притаманного усім цим речникам цинізму. Бажано зосередитися на тому, щоб спочатку змінитися самим, а відтак взятися за „еліту”. Може, тоді, позбувшися набутого цинізму, наша спільнота стане спроможною на гідний вибір.
Ігор Гулик. Ілюстрація: anekdot.ru