«Нема
ні покути, ні відпущення гріхів; гріх не має ціни. Його не можна викупити, поки
не буде викупленим час»
Пересічного
українського чиновника, мабуть, не надто переймає усвідомлення складності і,
водночас, простоти відповіді на сакраментальне від Альбера Камю: «Велике
питання життя – як жити серед людей».
У
принципі, наші провідники і урядники також знають цю відповідь, бо, судячи із
їхніх заяв та промов, сповідують заповідь якщо не любові до ближнього, то,
принаймні, толерації і поваги до нього. Але то – царина публічної політики,
насправді ж вони, власне, й не надто переймаються тим «як жити серед людей»,
уважаючи себе окремою кастою привілейованих, безкарних та всесильних.
Але
що там панове українські чиновники! Вони – світські особи, з усім комплексом
людських вад. Інша річ, – постаті духовні, яким личило б демонструвати скромність
та невибагливість, особливо повчаючи інших. Та ось проблема – статусні речі,
зокрема й коштовні годинники, видають їхнє лицемірство з головою. Не йдеться
про «хатинки» сільських парохів на тлі безробітного і вибитого алкоголем села,
йдеться про карикатурний аристократизм кліру, який межує з безкультур’ям і рагулізмом.
Криза, на думку церковних вельмож – вислід гріха, «згубного лібералізму», що
провадить до пекла, закономірний результат жадоби грошей та втіх. Та дивина – під час пристрасних казань на зап’ястках
святих отців виблискують… коштовні годинники, вартістю в десятки тисяч євро.
Це,
мабуть, випадок парадоксу, змальованого Джоном Фаулзом, автором бестселера
«Волхв»: «Нема ні покути, ні відпущення гріхів; гріх не має ціни. Його не можна
викупити, поки не буде викупленим час», час підлої влади і облудних пророків.
Лише тоді зможемо направду дізнатися просту істину: як жити серед людей.
Ігор Гулик. Ілюстрація: Fb
