Автор: Павло Подобєд. Джерело:
Радіо Свобода
Для більшості українців
ленінопад розпочався 8 грудня 2013 року з падінням Володимира Ульянова на
Бесарабській площі столиці. Однак те, що народ охрестив «ленінопадом» – лише
верхівка айсберга.
Монумент Леніну – один з
чисельних політичних маркерів, яким радянська імперія окреслювала свої
володіння. З розширенням кордонів розширялась і «географія ленінів». Головний
пам’ятник СРСР був піднесений комуністами до рівня релігійного символу – станом
на 1990 рік в Українській РСР діючих православних храмів було в рази менше за
кількість пам’ятників В.І. Леніну. Ілліч був всюди: в містах, містечках, селах,
на заводах, в школах і у військових частинах. Лише три районних центри України
ніколи не мали власного Ульянова: Стара Вижівка (Волинської області), Іршава
(Закарпатської області) та Шумськ (Тернопільської області). Навряд ідеологи
ленінізму могли уявити, що не за горами той час, коли у масовому вжитку
з’явиться ще одне слово з коренем «ленін» – слово «ленінопад».
Далі: тут
Ілюстрація: Повалення пам'яника Лєніну у Харкові 28 вересня 2014 року. Фото з приватного архіву
Немає коментарів:
Дописати коментар