In Hoc Anno Domini
Уздовж шляху до Дамаска
світило яскраве світло. Але й після цього апостол Павло сильно боявся. Він
боявся, що одного дня інші цезарі, інші пророки можуть переконати людей, що
людина – ніхто, хіба що слуга для них, що вони можуть обміняти свою обраність Богом
на сочевичну юшку і більше ніколи не будуть вільними.
Тоді знову може статися так,
що над землями запанує темрява і горітимуть книжки, а люди думатимуть тільки
про те, що вони будуть їсти і що вдягнуть, і слухатимуть тільки нових цезарів і
фальшивих пророків. Тоді може статися так, що люди не подивляться вгору, щоби
побачити зимову зірку на Сході, і знову в темряві зовсім не буде світла.
Далі: тут
Ілюстрація: zbruc
Немає коментарів:
Дописати коментар